X
Menu

(067) 917-52-75

(095) 904-35-71

X

Адвокат Шпить А.В.

Як маскують незаконні затримання, прикриваючись законодавством

Незаконні затримання — розповсюджена практика в роботі правоохоронців. Проте такі дії не викликають значного резонансу, рідко потрапляють у стрічку новин та часто сприймаються навіть правниками, як буденна практика: головне, що не побили! А якщо потім відпустили, то й добре – чого ще вимагати? Між тим, незаконні затримання — одне зі свідчень неповаги держави до фундаментальних прав людини: права на свободу та особисту недоторканість. Здебільшого, це порушення відкриває дорогу іншим неправомірним діям, таким, як неналежне поводження, порушення права на захист, втручання у приватне життя, тощо. Я хотів би звернути увагу на дві поширені практики, що використовуються правоохоронцями у порушення вимог законодавства по всій[...]

На підставі наведеного та відповідно до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій,аудіо- та відеоконтролю щодо осіб — ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 06 серпня 2015 року № 3/40-2600т, 3/40-2598т, 3/40-2599, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що в ході вказаних слідчих дій органом досудового розслідування фактично проводився саме допит підозрюваних, а не втручання в приватне життя. При цьому в ході проведення допиту, як правильно було встановлено місцевим судом, підозрюваним не було роз`яснено їх права та не забезпечено участі захисника, а тому судом першої інстанції обґрунтовано визнано вказані докази недопустимими.

Постанова Іменем України 05 березня 2020 року м. Київ справа № 666/5448/15-к провадження № 51-5934 км 19 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого Маринича В.К., суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П., за участю: секретаря судового засідання Андрієнко М.В., прокурора Піх Ю.Г., захисника засудженого ОСОБА_2 у режимі відеоконференції Пацалової Т.В., захисника засудженого ОСОБА_1 Михайлюка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Камінського П.А. на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року у кримінальному провадженні № 12015230000000435 від 15 липня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Музиківка[...]

РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII Справа № 1-304/2019(7155/19) 11 березня 2020 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII Справа № 1-304/2019(7155/19) 11 березня 2020 року № 4-р/2020 Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів: Тупицького Олександра Миколайовича – головуючого, Головатого Сергія Петровича, Городовенка Віктора Валентиновича, Завгородньої Ірини[...]

За змістом статті 194 СК України відпогашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов’язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).

Постанова Іменем України 21 березня 2018 року м. Київ справа № 161/11682/15-ц провадження № 61-3563св 18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого — Червинської М. Є., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., учасники справи: позивач — ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, відповідач — ОСОБА_6, відповідач — ОСОБА_7, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_8, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2016 року[...]

суд апеляційної інстанції відмовив позивачеві у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним нікчемного правочину у зв`язку з неналежно обраним позивачем способом захисту порушеного права (який не призведе до реального відновлення порушених прав позивача), а також погодився з висновком суду першої інстанції про те, що за встановлених фактичних обставин справи та за відсутності самого тексту оскаржуваного правочину неможливо встановити відповідність чи невідповідність його умов вимогам законодавства і на підставі положень статті 276 ГПК України залишив без змін рішення суду першої інстанції.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року м. Київ Справа № 916/3158/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. — головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К., за участю секретаря судового засідання — Мазуренко М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 (головуючий суддя Погребна К. Ф., судді Малярчук І. А., Рога Н. В.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 (головуючий суддя Савицький Я. Ф., судді Богацька Н. С., Принцевська[...]

Dies ist normal, wenn Menschen eine Familie gründen, eine zweite Hälfte haben, Kinder, Eltern, bestimmte Dinge. Manchmal müssen sie ihre Probleme lösen.

In der modernen Welt gehen Menschen in jedem Bereich ihres Lebens Rechtsbeziehungen ein: Familien gründen, Kinder haben, Beziehungen zu Eltern, Verwandten, Nachbarn, Regierungsbehörden eingehen, studieren, arbeiten, Bankkonten eröffnen, Kredite aufnehmen, Immobilien kaufen, Sie kaufen Autos, Haushaltsgeräte und Computerausrüstung und gehen andere Vertragsbeziehungen ein. Natürlich stellen sich Fragen, und wer hat welche Rechte und welche Pflichten. Und natürlich kann man nicht auf qualifizierte Rechtshilfe verzichten. Aufgrund der Inkonsistenz der Ehen wächst die Zahl der Scheidungen, und die Interessen der Parteien bei der Aufteilung des Eigentums oder der Wahrung des Rechts auf ein Kind müssen qualifiziert und kompetent gelöst werden, um umstrittene[...]

C’est normal quand les gens créent une famille, ont une seconde moitié, des enfants, des parents, certaines choses dans le monde moderne. Alors parfois, ils doivent résoudre leurs problèmes

Dans le monde moderne, les gens entrent dans des relations juridiques dans n’importe quelle sphère de leur vie: créer des familles, avoir des enfants, entrer en relation avec des parents, des proches, des voisins, des agences gouvernementales, aller étudier, travailler, ouvrir des comptes bancaires, emprunter, acheter un bien immobilier, ils achètent des voitures, des appareils électroménagers et du matériel informatique, nouent d’autres relations contractuelles. Naturellement, des questions se posent et qui a quels droits et quelles responsabilités. Et bien sûr, on ne peut pas se passer d’une assistance juridique qualifiée. En raison de l’incohérence des mariages, le nombre de divorces[...]

It’s normal when people creates family, have second half, children, parents, some things in modern world. So sometimes they need solve their problems.

In today’s world, people enter into legal relations in any area of ​​their lives: create families, have children, enter into relationships with parents, relatives, neighbors, government agencies, go to study or work, open bank accounts, take loans, buy real estate, they buy cars, household appliances and computer equipment, enter into other contractual relations. Naturally questions arise, and who has what rights and what responsibilities. And of course, one cannot do without qualified legal assistance. Due to the inconsistency of marriages, the number of divorces is growing, and the interests of the parties when sharing property or preserving the right to[...]

Якщо правочин щодо спільного майна укладає один з подружжя, то воля другого з подружжя, його згода на укладення правочину має бути з’ясована окремо. Поряд з цим для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя.

Верховний Суд Іменем України Постанова 27 листопада 2019 року  м.Київ  №133/3928/14-ц Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого — СТУПАК О.В.,суддів: ОЛІЙНИК А.С., ПОГРІБНОГО С.О. (суддя-доповідач), УСИКА Г.І. ЯРЕМКА В.В. — розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року, ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача У грудні 2014 року Особа 1 звернулася до суду із позовом про визнання договору позики та договору купівлі-продажу автомобіля недійсними. Позов обґрунтовувався тим, що[...]

24. Суди з’ясували, що дорожній знак, який вказував напрям руху на дорозі, якою їхав позивач, був встановлений зліва від проїзної частини, що є порушенням Правил дорожнього руху. З огляду на цю обставину суди констатували, що в діях позивача немає складу адміністративного правопорушення. 25. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, позаяк неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

ПОСТАНОВА Іменем України 24 квітня 2019 року Київ справа №127/12081/17 провадження №К/9901/24194/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого — Смоковича М. І., суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу           за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці Опайця Валерія Георгійовича про скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці Опайця Валерія Георгійовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2017 року (суддя Михайленко А. В.) та[...]