Ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України оскарженню у касаційному порядку не підлягає

Ухвала    

12 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 761/44017/18

провадження № 61-7051ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

СинельниковаЄ. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_2 — ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі за поданням старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука Костянтина Петровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року старший державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі — Шевченківський районний ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві) Савчук К. П. звернувся

до суду з поданням про встановлення ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань за рішенням суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року подання старшого державного виконавця районного ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві СавчукаК. П. залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Савчука К. П. задоволено.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада

2018 року скасовано.

Подання старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Савчука К. П. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задоволено.

Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

ОСОБА_2 до виконання зобов’язань за рішенням суду.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника

ОСОБА_2 — ОСОБА_3, в якій заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 рокута залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада

2018 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 382 ЦПК України передбачено, що постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не зазначена у пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України оскарженню у касаційному порядку не підлягає, а отже

не може бути предметом перегляду у касаційному порядку і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи те, що постанова апеляційного суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 — ОСОБА_3

на постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року

у справі за поданням старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука Костянтина Петровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України — відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                    Є. В. Синельников