X
Menu

(067) 917-52-75

(095) 904-35-71

X

вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17955/17

Провадження № 12-137гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді -доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Королюка І. В.,

відповідача — Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (представник — адвокат Кириллов М. С.),

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 910/17955/17 за позовом Фізичної особи — підприємця Омарової Фариди Абдулаївни до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про скасування рішення комісії за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року (головуючий суддя Тищенко А. І., судді Михальська О. Б., Разіна Т. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2019 року (суддя Баранов Д. О.) та

УСТАНОВИЛА:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року Фізична особа — підприємець Омарова Фарида Абдулаївна (далі — ФОП Омарова Ф. А.) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі — ПАТ «ДТЕК Київські електромережі») про скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456, оформленого протоколом від 18 квітня 2017 року № 704.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2017 року за наслідками перевірки представниками відповідача об`єкта, що розташований під АДРЕСА_1, був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі — НКРЕ) від 31 липня 1996 року № 28 (далі — ПКЕЕ), № 37456, у якому зазначено про порушення підприємцем як споживачем електричної енергії статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ шляхом самовільного підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Між ПАТ «Київенерго» (постачальник) та ФОП Омаровою Ф. А. (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії від 10 липня 2013 року № 52606 (далі — договір).

4. Відповідно до пункту 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за його об`єктами згідно з умовами договору та додатків до нього, що є невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

5. Згідно з пунктом 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.

6. Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, обчислену виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі — Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

7. У разі виявлення однією стороною порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт (пункт 4.4 договору).

8. Сторони у пункті 7.1 договору узгодили, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування енергоустановок (далі — ПУЕ) та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків».

9. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору).

10. 15 лютого 2017 року представниками Структурного відокремленого підрозділу «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» — інженерами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та електромонтером ОСОБА_3 проведено перевірку електролічильника на об`єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складено акт про порушення № 37456, у якому встановлено порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. Установлено також самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо. Представник споживача не назвався, від підпису відмовився.

11. 18 квітня 2017 року відбулось засідання комісії ПАТ «Київенерго», результати якого оформлені протоколом № 704, з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456. На цьому засіданні прийнято рішення комісії провести нарахування згідно з пунктом 2.9 та формулою 2.7 Методики. Потужність 32,67 кВт визначена згідно з площею перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання (трифазне підключення ВВГ 4?10 кв. мм; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год, 7 днів на тиждень; період нарахування з 19 серпня 2014 року по 06 березня 2017 року (з дати останньої технічної перевірки засобів обліку даного споживача за зазначеною адресою, що передувала даті складання акта про порушення по дату усунення порушення); всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію 680 138,27 грн; нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання протоколу та рахунку).

12. Суди встановили, що позивач звернувся з проханням до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) щодо встановлення відповідності дій ПАТ «Київенерго» вимогам законодавства, яке було розглянуто й у відповідь на яке листом від 01 липня 2017 року № 4890/203/9-17 повідомлено, що НКРЕКП вважає, що ПАТ «Київенерго» не має підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта. Також указано, що відповідно до положень пункту 2.1 Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень, зокрема, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів, або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. При цьому згідно з абзацом 4 пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики ця Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

13. Предметом позову у цій справі є вимога ФОП Омарової Ф. А. про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704. На обґрунтування позовної вимоги позивач указав, що рішення комісії є недійсним з таких причин: 1) відсутність вини позивача, складу правопорушення, а також недоведеність та надуманість відповідачем факту порушення позивачем правил ПКЕЕ, зокрема статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ з подальшим свідомим внесенням недостовірних відомостей до акта, а саме: «Самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо»; 2) відсутність підстав для застосування Методики на підставі акта; 3) донарахування здійснені за період із 19 серпня 2014 року по 06 березня 2017 року, тоді як у цей період представниками відповідача було проведено декілька перевірок дотримання позивачем вимог ПКЕЕ та жодних порушень не встановлено; 4) акт складений та підписаний особами, які не є уповноваженими особами відповідача та не мають права підпису від імені відповідача, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704.

15. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належними та допустимими доказами не довів порушень позивачем ПКЕЕ, зафіксованих в акті від 15 лютого 2017 року № 37456 способом, що підтверджується листом НКРЕКП від 01 липня 2017 року № 4890/203/9-17.

16. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

17. Постанова мотивована посиланнями на відповідність акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456 вимогам ПКЕЕ та на відповідність розрахунку комісією відповідача вартості недоврахованої електричної енергії вимогам Методики.

18. ФОП Омарова Ф. А. у березні 2018 року звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 липня 2018 року замінено у справі № 910/17955/17 відповідача — ПАТ «Київенерго» на його правонаступника — Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі — ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»).

20. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 липня 2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року у справі № 910/17955/17 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

21. При цьому Верховний Суд указав, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно, зокрема: встановити, чи відповідає здійснене відповідачем нарахування спірної санкції на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики порушенню, зафіксованому в акті про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456; встановити, які типи перевірки (контрольний огляд чи технічна перевірка) були здійснені представниками відповідача на об`єкті позивача 10 липня 2013 року, 19 серпня 2014 року, 11 грудня 2015 року, 24 червня 2015 року та 29 березня 2016 року.

22. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року, позов задоволено. Скасовано рішення ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704, з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37465.

23. Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки нарахування вартості недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики, а за висновком судів нарахування необхідно здійснювати на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11, суди дійшли висновку про порушення ПАТ «Київенерго» норм ПКЕЕ, що є підставою для скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456, оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704.

Короткий зміст касаційної скарги

24. У травні 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2019 року, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

25. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», призначив розгляд справи у судовому засіданні та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

26. 05 серпня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 910/17955/17 разом з касаційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

27. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц наведено такі висновки:

— приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статей 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) вказують на те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Таким чином, вимоги про скасування протоколу та визнання неправомірними відповідних дій не підлягають розгляду в судах;

— складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час перевірки дотримання цих ПКЕЕ, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав;

— зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

28. Ураховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступити від наведеної позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц з огляду на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом чи судом у визначених законом випадках, та зазначив, що у господарських відносинах рішення комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом, є оперативно-господарською санкцією, яка породжує правові наслідки для споживача, а можливість її скасування прямо передбачена приписами законодавства.

29. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), Велика Палата Верховного Суду цю справу прийняла та призначила до розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подали касаційну скаргу

30. ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у своїй касаційній скарзі посилається на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

31. Також скаржник зазначає, що відповідно до положень статей 235-237 Господарського кодексу України суд не позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку, оскільки помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, а не для визнання недійсним рішення комісії про нарахування вартості необлікованої енергії та звільнення позивача від відповідальності за порушення ПКЕЕ.

32. Скаржник стверджує, що нарахування правомірно проведено на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики, оскільки схема електропостачання споживача не відповідала договірній, а представниками відповідача було виявлено безоблікове (поза засобом обліку) підключення, виконане дротом від живлячої кабельної лінії.

33. ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» зауважує, що сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та матеріали справи не містять доказів того, що позивач сплатив кошти саме адвокату за надані послуги у цій справі. Також скаржник указує, що юридична особа «Перше київське юридичне бюро» (код ЄДРПОУ 40533313), якій позивач сплатив винагороду в розмірі 24 000,00 грн, за своєю організаційно-правовою формою є не адвокатським бюро, а господарським товариством, тому не може бути стороною договору про надання правової допомоги.

34. У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, та зауважив, що Велика Палата Верховного Суду вже ухвалювала рішення в аналогічних спорах, зокрема у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц зроблено обґрунтовані висновки щодо способу захисту прав, тому представник відповідача вважає, що і в цій справі позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки він є неефективним, і взагалі така категорія справ не підлягає розгляду в судах. Одночасно представник скаржника зазначив, що оскільки судами попередніх інстанцій не спростовано факту самовільного підключення поза засобами обліку до електромережі та встановлено нарахування відповідачем суми недоврахованої електроенергії за неправильною формулою, то суд вправі здійснити перерахунок нарахованої суми.

Позиція ФОП Омарової Ф. А.

35. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу вказує, що відповідачем помилково проведено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики, оскільки в акті про порушення не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції — без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо застосування ПКЕЕ

36. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

37. Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

38. Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

39. ПКЕЕ (чинними на час виникнення спірних правовідносин; втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14 березня 2018 року № 312) врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

40. Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

41. Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

42. За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія — це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

43. Пункт 1.2 ПКЕЕ визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

44. Згідно з розділом 10 ПКЕЕ споживач зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.

45. Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

46. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

47. Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

48. Частиною першої статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

49. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 15 лютого 2017 року представниками Структурного відокремленого підрозділу «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» — інженерами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та електромонтером ОСОБА_3 проведено перевірку електролічильника на об`єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт про порушення № 37456, у якому встановлено порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. Установлено також самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо.

50. Приписами пункту 1.2 ПКЕЕ встановлено, що прихована електропроводка — це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

51. Контрольний огляд засобу обліку — це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

52. Технічна перевірка — це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку ПУЕ та іншим нормативно-технічним документам.

53. Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації, порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

54. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється (пункт 6.42 ПКЕЕ).

55. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, які були проведені відповідачем 11 грудня 2015 року та 29 березня 2016 року, тоді як технічну перевірку проведено відповідачем 19 серпня 2014 року, що й було зазначено представниками відповідача в акті про порушення (виявити порушення при контрольному огляді неможливо), адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.

56. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що 15 лютого 2017 року представниками відповідача проведено технічну перевірку, а не контрольний огляд, що вбачається в сукупності з акта про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ, та враховуючи, що перевірка засобів обліку споживача (позивача) була здійснена за допомогою спеціальних технічних засобів. Крім того, зазначення представниками відповідача в акті про порушення тієї обставини, що виявити порушення при контрольному огляді неможливо, свідчить лише про те, що при попередніх контрольних оглядах (11 грудня 2015 року та 29 березня 2016 року) виявити таке порушення не вбачалось за можливе в силу його особливості, оскільки для цього необхідні спеціальні технічні засоби та/або частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

57. Стосовно доводів скаржника про те, що нарахування слід проводити на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

58. Відповідно до пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку (підпункт 6 пункту 2.1 Методики).

59. Пунктом 2.8 Методики передбачено, що в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 6 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.пор.обл., кВт.год) визначається за формулою W доб.пор.обл. = W доб. + W доб.с.п. (2.11), де W доб. (кВт.год) визначається за формулою (2.4) Методики; W доб.с.п. (кВт.год) визначається за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

60. Суди дійшли правильних висновків, що відповідно до зафіксованого в акті порушення від 15 лютого 2017 року № 37456 та згідно з наведеними вище положеннями Методики розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії за порушення, зазначене в цьому акті, підлягає проведенню на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11.

61. Проте, як убачається із рішення комісії відповідача від 18 квітня 2017 року, оформленого протоколом № 704, нарахування за недовраховану електроенергію у розмірі 680 138,27 грн позивачу проведено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики, тобто скаржником порушено норми ПКЕЕ, що й стало підставою для скасування вказаного рішення комісії судами попередніх інстанцій.

62. Щодо звернення скаржника до норм статей 235-237 Господарського кодексу України та зазначення про право суду здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії й виправити відповідні помилки розрахунку, то Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач хибно послався на статті 235-237 Господарського кодексу України, оскільки вказані статті передбачають можливість установлення між сторонами зобов`язань оперативно-господарських санкцій та право заінтересованої сторони у зверненні до суду для скасування такої санкції.

63. Так, відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції — заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

64. Види оперативно-господарських санкцій закріплено статтею 236 Господарського кодексу України, згідно із частиною першою якої у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це — у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов`язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (частина друга статті 236 Господарського кодексу України).

65. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (стаття 237 Господарського кодексу України).

66. З викладеного вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою — стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій — припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому.

67. Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже, ані нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, ані рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта пропорушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.

68. Щодо правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 29 листопада 2010 року у справі № 3-30гс10, від 04 квітня 2011 року у справі № 3-21гс11, від 16 травня 2011 року у справі № 3-37гс11 про те, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

69. Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

70. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України, а звідси наявні підстави для відступу від наведеного вище висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

71. Предметом позову в цій справі є вимога про скасування рішення комісії відповідача від 18 квітня 2017 року, оформленого протоколом № 704 з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456. За результатом розгляду цього акта прийнято рішення комісії провести нарахування за недовраховану електроенергію на підставі приписів ПКЕЕ. Звідси норми статей 235-237 Господарського кодексу України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

72. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що нарахування за недовраховану електроенергію відповідач здійснив на підставі договору (пункт 4.2.3.), воно є платою за поставлену електричну енергію. Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.

73. При цьому пунктом 1.2 ПКЕЕ збитки (з вини споживача) визначено як витрати, недоотримана вигода (за винятком доходу від реалізації недоврахованої електричної енергії) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації (основного споживача), яких вони зазнали внаслідок пошкодження електроустановок через зловмисну чи недбалу діяльність споживача (субспоживача) або інших осіб, та вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок та електропостачання. Звідси нарахування за недовраховану електроенергію, здійснювані електропередавальною організацією, не є збитками у розумінні законодавства про електроенергетику.

Щодо відступлення від висновку щодо застосування норм права

74. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц.

75. Предметом позову у справі № 522/12901/17-ц є скасування протоколу засідання комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» від 29 червня 2017 року № 67 щодо розгляду акта про порушенняПКЕЕ від 16 травня 2017 року № 036296 та визнання дій комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо розгляду зазначеного акта неправомірними.

76. При розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статей 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду.

77. Так, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

78. Оскільки у справі № 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду, то підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні.

79. Натомість слід зазначити, що порядок і умови оскарження рішення комісії, оформленого протоколом, передбачені пунктом 6.42 ПКЕЕ, у якому, зокрема, зазначено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

80. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості — зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або за заявою споживача повертає оплачені ним кошти.

81. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

82. З огляду на викладене висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог про скасування рішення комісії енергопостачальної організації, оформленого відповідним протоколом, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

83. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

84. Згідно із частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

85. Відповідно до частини п`ятої статті 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

86. За змістом частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

87. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частини перша та друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

88. Доводам скаржника щодо необґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн та щодо відсутності у матеріалах справи беззаперечних доказів того, що позивачем оплачено кошти адвокату саме за надані послуги, у цій справі вже надана оцінка судами попередніх інстанцій, які в оскаржуваних судових рішеннях правильно зазначили, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

89. Щодо доводів скаржника про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перше київське юридичне бюро» не є адвокатським бюро, а звідси не може бути стороною договору про надання правової допомоги, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що частиною третьої статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. При цьому пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції — з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції — з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

90. Позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києві 13 жовтня 2017 року (згідно з відбитком штемпеля Господарського суду міста Києва про одержання позовної заяви на її першому аркуші, т. 1, а. с. 6); провадження у справі було порушено Господарським судом міста Києва ухвалою від 20 жовтня 2017 року (т. 1, а. с. 1), тобто до набрання чинності наведеними положеннями Конституції України щодо здійснення представництва виключно адвокатами в судах першої інстанції.

91. В оскаржуваних судових рішеннях вказано, що позивачем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №443, видане на ім`я Ткачук Ольги Миколаївни, копію посвідчення вказаного адвоката та довіреність № 10 від 25 жовтня 2017 року, якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше київське юридичне бюро» було уповноважено адвоката Ткачук О. М. на здійснення представництва інтересів позивача у Господарському суді міста Києва та в судах усіх інстанцій у справі за позовом ФОП Омарової Ф. А. до ПАТ «Київенерго». Зазначені документи містяться у томі першому справи (а. с. 91, 92, 97 відповідно).

92. Отже, правнича допомога позивачу була надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше київське юридичне бюро», яке уповноважило Ткачук О. М. представляти інтереси позивача у цій справі відповідно до приписів чинного на момент звернення до суду з цим позовом законодавства.

93. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували наведені норми права щодо витрат за професійну правничу допомогу, з огляду на що доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

95. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

96. З огляду на викладене касаційна скарга ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій — без змін.

Щодо судових витрат

97. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

98. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Висновок щодо застосування норм права

99. Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Керуючись статтями 300-302, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року у справі № 910/17955/17 — без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

В. С. Князєв

Суддя-доповідач

В. Ю. Уркевич

Судді:

Н. О. Антонюк

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

В. В. Пророк

Д. А. Гудима

Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна

О. М. Ситнік

О. Р. Кібенко

О. Г. Яновська

Share
Добавить комментарий

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

НЕ ВИТРАЧАЙТЕ ЧАСУ ДАРЕМНО!

ПОБУДУЙТЕ НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ ШВИДШЕ ВАШИХ СУПРОТИВНИКІВ!

БУДЬТЕ НА ДВА КРОКИ ПОПЕРЕДУ!

ДЗВОНІТЬ, ЩОБ ДОМОВИТИСЯ ПРО ЗУСТРІЧ І ВИРІШИТИ ВАШЕ ПИТАННЯ

АДВОКАТ ШПІТЬ
АНАТОЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

м. Харків, метро «Студентська»
вул. Валентинівська (Блюхера), б. 12, 2-й поверх

mesto-parkovki-16x16БЕЗКОШТОВНЕ ПАРКУВАННЯ АВТОМОБІЛЯ

e-mail: mail@advokat-buro.com

Київстар — (067) 917-52-75
Vodafone — (095) 904-35-71

ПРИЙОМ:
Понеділок - п'ятниця 09:00 — 18:00
Субота 09:00 — 14:00

Архів повідомлень